Виховна година « ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЬ»

Виховна година

« ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЬ»

«Єдина справжня розкіш — це розкіш людсь­кого спілкування» (А. Екзюпері).

Мета: озброїти учнів знаннями і практичними рекомен­даціями про основи спілкування; дати їм практич­ні рекомендації щодо удосконалення своєї мови, уміння спілкуватися; спонукати учнів застосову­вати набуті знання у повсякденному спілкуванні; формувати в них навички тактовно, цікаво гово­рити, установлювати тісні стосунки із співроз­мовником; виховувати в них мовну куль­туру; сприяти самовдосконаленню учнів, їхньому і моральному розвитку.

Хід заняття

Розповідь вчителя. Упродовж життя кожен із нас постійно контактує, спілкується із найрізноманітнішими людьми. Здавалося б, життєвий досвід, який ми поступово набуваємо, дозволяє розв’язати будь-яке  повсякденне питання. Але насправді лише одиниці самостійно відкривають правила спілкування, які допомагають уникати додаткових труднощів у взаємодії з іншими людьми.

Спілкування — це взаємодія двох або декількох осіб в обміні інформацією чи в практичній діяльності. «Спілкування звеличує, у суспільстві людина мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці».

Найвище  багатство людини – це можливість спілкуватися. У спілкуванні ми пізнаємо один одного, розвиваємо свої моральні і психічні якості, розкриваємо себе. Не можна не погодитися зі словами чудового письменника Антуана де Сент-Екзюпері про те, що «Спілкування – найбільша розкіш у житті».

Мистецтво спілкування — одна з найбільших здібностей людини, вона піднімає її над усім живим і робить людиною!

Слово — найбільш змістовний, об’ємний, виразний» засіб людського спілкування. Уміння говорити, слухати — важ­ливі умови взаєморозуміння. Немає у світі зброї, сильнішої за слова. Недаремно говорять, що словом людським можна зсунути гору з місця. Словами борються, словами люблять, словами ненавидять, словами вбивають, словами творять величезні справи в історії людства.

Про вміння користуватися словом писали ще в давню давнину. «При старих мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними собі й молодшими… без лукавого на­міру розмовляти і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою».

: «Про одне слід говорити, а про інше мовчати», «Про одне хоч сім кін, про інше заціп «Мовчи, глуха,— менш гріха», «Хто мовчить, той двох навчить» — теж стали приказками.

Робота з прислів’ями та приказками.

Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.

Яка людина, така її мова.

Вмієш сказати — вмій і змовчати.

Ласкаві слова — весняний день.

Слово людини здатне обернутися злом.

Слово не стріла, а серце пробиває.

Гарне слово дорожче за гроші.

В легковажної людини язик довгий.

Говорить гарно, мов горіхи гризе.

Сухе дерево безплідне, пусте слово марне.

Холодне слово поки до серця дійде — льодом стане.

Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по бесіді.

Язик багато може зробити: і настрій піднести, і справу зіпсувати.

На сухому дереві немає плодів, у порожньому слові — глузду.

Розповідь вчителя.

У спілкуванні важливо все. Для прикладу візьмемо ві­тання.

Запитання до учнів.

Як ви думаєте, яку роль відіграє вітання при зустрічі з іншими людьми?

Розповідь вчителя.

Відмовитись від привітання або не відповісти на нього в усі часи й у всіх народів вважалося вершиною невихова­ності й неповаги до оточуючих. Адже в поклоні, у коротких словах привіту дуже великий зміст… Я тебе бачу, Людино. Ти мені приємна. Знай, що я тебе поважаю і хочу, щоб і ти до мене добре ставилася. Я бажаю тобі всього самого добро­го: здоров’я, миру, радості, щастя. Ось що означає просте, звичайне « здрастуйте ».

В усі часи люди вітали одне одного. Рухи, жести, слова, якими здавна обмінювалися люди різних країн у момент вітання, дуже різноманітні. Отже, якщо ви зібралися у за­кордонні мандри — не забувайте цього, аби не потрапити у скрутне становище.

У багатьох країнах на прощання машуть рукою. А, ска­жімо, у Греції цей жест зрозуміють як «іди до біса». Якщо в Болгарії кивають головою, ніби погоджуючись, не по­миліться, тому що це означає «ні, неможливо».

Майже скрізь постукування пальцем по лобі означає «ну й дурень». У Голландії таким чином висловлюють захоп­лення: «Як розумно!» В Україні при зустрічі та прощанні знайомі рідко цілують одне одного. У Західній Європі це звичайна річ, а от кількість поцілунків усюди різна: у Па­рижі — чотири, у Бельгії — три, в Англії — один.

Бліц-турнір.

  1. Хто вітається першим у таких ситуаціях?

а)       Молода дівчина поспішає назустріч юнаку.

б)      Жінка років ЗО зустрічається з людиною похилого віку.

в)      Людина стоїть, інша проходить повз неї.

г)       Вам зустрілася одружена пара.

  1. Ви прийшли в гості. З ким першим ви повинні привіта­тися? А потім?
  2. Як бути, коли вас помилково привітали?
  3. Чи будете ви вітатися з жильцями вашого будинку, якщо ви не знайомі?
  4. Чи можна замість «здрастуйте» говорити «привіт»?
  5. Чи може жінка подати руку в рукавичці? А чоловік?
  6. Вам потрібно втрутитись у розмову старших. Як це зро­бити?
  7. Як знайомлять друзів зі своїм батьком?
  8. Вас знайомлять із хлопцем та дівчиною. З ким ви повин­ні привітатися спочатку, як? Чи треба подавати руку і чому?
  9. Як запитати у перехожого час, дорогу до якоїсь уста­нови?
  10. Як запросити до телефону свого друга, коли трубку під­няв хтось з його рідних?
  11. Як запитати в магазині про вартість будь-якої речі?
  12. Як правильно запросити дівчину до танцю, як потім її провести до місця, як їй подякувати?

Робота в парах.

Учитель роздає роздруковані картки, на яких подані си­туативні задачі, і просить учнів їх розв’язати.

Ситуативні задачі

  1. Ви увійшли в автобус в останні двері й побачили, що біля передніх дверей стоять ваші друзі. Чи треба приві­татися з ними? А якщо треба, то як це зробити?
  2. З вами, мабуть, таке траплялося: ви часто зустрічаєте людину, наприклад, у сквері, через який ходите до шко­ли, але ви не знайомі з нею. Чи треба в таких випадках вітатися?
  3. У шкільному коридорі розмовляють учителі. Серед них Олег побачив свого класного керівника і, проходячи повз них, ввічливо сказав: «Здрастуйте, Ігорю Семеновичу!».
    Яку допущено помилку? Можливо, все гаразд?

Розповідь вчителя.

У спілкуванні є ще одне правило, про яке не слід забу­вати. Яким би не був у вас настрій, ви зобов’язані бути ко­ректними з товаришами, не старайтесь на комусь «зігнати злість». Адже відомо, що настрій, внутрішній стан людини в першу чергу відбиваються на результатах праці.

А як бути, коли людині потрібно зробити зауваження? Адже можна відразу зіпсувати їй настрій.

Дійсно, інколи те, що ми збираємося сказати іншій лю­дині, не завжди приємно. А тому робити зауваження — тон­ке мистецтво, якого потрібно вчитися.

Цікаві правила спілкування

Виявляйте інтерес до людей. Хай ваш співрозмовник відчує, що він не байдужий вам.

  1. Навчіться посміхатися. Щира, доброзичлива посміш­ка — це мистецтво.
  2. Зазвичай, розмовляючи, ми не звертаємося до співроз­мовника на ім’я. У кращому випадку — скоромовкою. Не заощаджуйте на цьому. Звук власного імені дуже приємний людині.
  3. Будьте хорошим слухачем. Знаючи інтереси свого спів­розмовника, намагайтеся переводити розмову в русло його інтересів.
  4. Дайте людям відчути їх значимість і робіть це щиро.

Спробуйте, і у вас вийде. А зараз проведемо тест

«Чи гарний ти співрозмовник?»

Тест

На всі запитання відповідай «так» або «ні».

  1. Тобі подобається більше слухати, ніж розмовляти?
  2. Ти завжди знайдеш тему для розмови?
  3. Ти завжди уважно слухаєш?
  4. Чи подобається тобі давати поради?
  5. Чи покажеш ти співрозмовнику, що тобі цікава тема розмови?
  6. Чи дратуєшся ти, коли тебе не слухають?
  7. У тебе завжди своя думка на все?
  8. Чи будеш ти говорити на незнайомі теми?
  9. Чи подобається тобі бути в центрі уваги?
  10. Чи є хоча б три галузі знань, у яких ти добре обізнаний?

Якщо у тебе відповідь «так» на 1,2,3,6,7,8,9,10,11 питання – став 1 бал.

Полічи бали.

1-3 бали – спілкуватися з тобою далеко не завжди приємно. Замислись над цим.

4-9 балів – ти приємний співрозмовник, але, коли не в дусі, потребуєш особливої уваги оточуючих до себе.

9-11 балів – ти гарний співрозмовник, без тебе не можуть обійтися друзі, ти – душа компанії.

Спілкування не може обмежуватися тільки тим, про що сьогодні йшла мова. Ми спілкуємося в транспорті, за сто­лом, в театрі, у сім’ї, у колі друзів. А зараз давайте спробуємо скласти букет порад для ровесників, що допоможуть їм спілкуватися, дружити, бути чемними, толерантними, життєрадісними. ( пишуть на квітках і приклеюють на дошці.)

Поради: 

  • не говоріть багато;
  • не докучайте повчаннями;
  • не будьте людьми настрою;
  • не змінюйте надто часто тему розмови;
  • не говоріть у товаристві з другим про те, що цікавить третього;
  • не сваріться;
  • кожного дня скажіть людям приємне;
  • слухайте уважно, дивіться в очі співрозмовнику;
  • будьте скромнішими;
  • вимовляйте слово «ви» голосно, а слово «я» пошепки;

будьте тактовні;

  • не будьте надокучливими.

З нашої розмови можна зробити висновок: поводься з іншими так, як ти хочеш, щоб поводилися з тобою; навчіться слухати інших; будьте товариські; виявляйте інтерес до інших людей та до їх справ; не будьте злостиві та запальні; у стосунках з людьми навчіться давати, а не лише брати.

І скажу словами Ліни Костенко:

І в житті, як на полі мінному

Я просила в цьому сторіччі.

Хоч би той магазинний мінімум:

  • Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами:

  • Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими.

Заключне слово вчителя

Отже , із усього сказаного нами можна зробити висновок, що спілкування – це чи не найважливіша для людини річ і для того, щоб воно приносило задоволення і бажаний результат, слід виробити  у собі ті якості, про які ми сьогодні говорили і пам’ятати  вислів древніх: “Заговори, щоб я тебе побачив”.

Дійсно, як важко вміти знаходити спільну мову! Як важливо розуміти одне одного! Із самого дитинства треба засвоювати науку спілкування, оволодівати вмінням вести себе серед людей так, щоб їм було добре, приємно, зручно!

Завжди пам’ятайте просту народну істину, що до людей слід ставитися так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.

Адже, дійсно, коли спілкування приносить людині радість, вона почувається щасливою. Цього я вам і бажаю. Іхочу поділитися рецептом щастя.

Рецепт Щастя. 

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть туди гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше довіри,

І все це перемішайте.

Потім намажте на шматочок

Відпущеного вам життя
і пропонуйте всім,

Кого зустрінете на своєму шляху!!!

 

 

БУДЬТЕ ЩАСЛИВИМИ !!!