Вчимося читати по методу Марії Монтессорі

 

Марія Монтессорі пропонує спосіб, за допомогою якого діти самі легко і з бажанням навчаться читати. Без допомоги спеціального навчання, без абеток, букварів, прописів і майже, без олівця і паперу! Причому читати, бігло, без запинок і спотикання. Марія Монтессорі стверджує, що вчитися і розвиватися діти повинні самі, без примусу і вказівок старших. Кожен малюк повинен робити те, що йому подобається, і в такому темпі, в якому він може. Педагогіка Монтессорі обертається навколо дитини, саме тому її девіз: «Допоможи мені зробити це самому». Що стосується читання це виглядає так: тато і мама не саджають малюка за читання букваря,та не привертають увагу дитини яскравими літерами і картинками, не вчать читати, писати, рахувати тоді, коли вони це вважатимуть за потрібне. Вони просто уважно спостерігають, щоб виявити момент, коли малюк сам потягнеться до букв, розкриє книгу, витягне кубики з абеткою (тобто помічають наступ сенситивного періоду інтересу до мови). І ось тоді батько або вчитель в Монтессорі-групі створює навколо дитини навчальне середовище з зоною довільної мови. А далі дитина буде вчитися сама. Без поспіху і без нудьги. З бажанням і радістю. Відбудеться це, напевно, в період від чотирьох до шести років, адже сенситивний період інтересу до читання, на думку Монтессорі, завершує сприйнятливий період розвитку мови, а трапляється це від чотирьох до шести років. Уже після семи років навчання втрачає спонтанний характер і перетворюється в нецікаву і, найчастіше,небажану для дитини, роботу. Монтессорі впевнена, що заняття читанням треба починати в чотири роки. Однак вправи, які готують руку до письма, вона радить пропонувати дитині з двох з половиною — трьох років.

Отже, для навчання читанню за методом Монтессорі, необхідно створити зону довільного мовлення. У неї входять:

• матеріал для розширення словникового запасу: картки з картинками і словами;

• матеріал для розвитку фонематичного слуху: набори дрібних предметів;

• матеріали для підготовки руки до письма: металеві рамки-вкладиші для обводок і штрихувань, ножиці для різання паперу;

• матеріал для знайомства з письмовими буквами: шершавий алфавіт (букви вирізують з оксамитового паперу), піднос з манкою для письма;

• матеріал для написання слів: великий рухливий алфавіт (вирізаний з кольорового картону: блакитний колір для приголосних і рожевий — для голосних);

• матеріал для читання: картки з написаними виразним курсивом словами.

Картки розміщуються в коробках і конвертах. Припустімо, інтерес до читання у дитини з’явився. З чого ж почати, які посібники першими повинні потрапити в руки дитини? Маленьких дітей потрібно спочатку вчити писати, а не читати — стверджує Марія Монтессорі. Спостерігаючи за дітьми в своїй школі, Монтессорі прийшла до висновку, що для дитини простіше написати букву (іншими словами, намалювати її, сприймаючи її як малюнок чогось), ніж сприйняти якийсь абстрактний образ букви в книзі. Причому починати навчання потрібно з великих письмових, а не друкованих літер, так як кругові рухи дітям даються легше. В системі Монтессорі немає нудних вправ і утомливих уроків. Все навчання — це гра. Цікава, з яскравими цікавими іграшками. І малюк всьому — і читанню, і письму, і побутовим навичкам — вчиться граючи.

15 корисних практичних вправ

Вправа 1. Штрихуємо і обводимо.

Читання починається з письма, а письмо — з підготовки руки. Для цього «Монтессорі-педагоги» радять зайнятися штрихуванням і обведенням. Штрихуючи малюнок або обводячи рамочки, діти проводять лінії різної довжини і в усіх напрямках, що виробляє в них свободу руху кисті і твердість пальців. Коли підготовлена дитина нарешті візьме олівець або ручку для того, щоб написати свою першу букву, вона зробить це з такою ж легкістю, як людина, яка вже вміє добре писати. Цій роботі діти, і найменші, і старші, віддаються подовгу з найгарячішим захопленням.

Вправа 2.Торкання пальчиками букви.

Тактильно діти запам’ятовують краще, ніж на слух або, навіть, візуально. Обмацування м’яких, пухнастих літер приносить малюкам величезне задоволення, і незабаром, вони вже будуть знати весь алфавіт.

Вправа 3. Складаємо слова.

Коли діти пізнають кілька голосних (три, чотири) і стільки ж приголосних, вони приступають до складання слів з рухомого алфавіту.

Вправа 4. Пишемо слова.

Малюки приступають до письма. Всі діти роблять це по-різному: одні довго обмацують букви, складають слова і починають писати лише тоді, коли складання слів є для них легкою справою, — тоді вони пишуть відразу слова і цілі речення. Інші поступово пишуть  букви всього алфавіту, одну за одною або ж повторюють одну і ту ж букву, одне і те ж слово. Зазвичай, діти, що почали писати, пишуть нестримно і з захопленням. У них, за висловом Монтессорі, народжується манія письма.

Вправа 5. Читаємо.

Паралельно з письмом йде і читання. Дитина, скаладаючи, самостійно слова з рухомого шрифту, вже починає читати. Від слів, як і в письмі, вони переходять до фраз і від рукописного шрифту — до друкованого.

Вправа 6. Граємо з рамками-шаблонами.

Рамка кладеться на аркуш паперу, і малюк обводить кольоровим олівцем віконечка, в які вставляються фігури. Потім, з уже намальованою на папері фігурою поєднується відповідний вкладиш (наприклад, квадрат) і обводиться ще раз олівцем іншого кольору. Фігура, яка з`явилась на папері, заштриховується, спочатку, широкими великими лініями, потім все коротшими. Штрихування виконується завжди зліва направо. Техніка штрихування може бути різноманітною. Дуже вдалі маленькі густі штрихи безперервного письма. Порядок появи фігур: 1) квадрат; 2) правильний трикутник; 3) трапеція; 4) трикутник з дугоподібними сторонами; 5) еліпс; 6) коло; 7) овал; 8) прямокутник; 9) чотирилистник; 10) п’ятикутник.

Вправа 7. Від точки до точки.

Запропонуйте дитині картинки з розкиданими по них точками (можна скористатися нескладними картинками «з’єднай по крапках» з дитячих журналів і розвиваючих книжок), дайте їй олівець. Нехай вона вибере будь-яку картинку і з’єднує олівцем будь-які точки на свій розсуд.

Вправа 8. Букви-шершавчики.

Підготуйте букви-шершавчики з зернистого або оксамитового паперу письмового напису і наклейте їх на таблички з товстого картону або дощечки блакитного чи рожевого тла — в залежності від того, якому звуку (голосному або приголосному) відповідає буква. В окремі коробки складіть великі та малі літери. Дитина ставить перед собою коробку з шорсткими літерами і виймає з неї одну з табличок. Наприклад, табличку з буквою А. Батько показує йому, як можна двома пальцями (середнім і вказівним) обвести букву: ніби написати її. Дитина повторює цей рух і в кінці обведення називає букву. Вона може повторити рух руки в повітрі, щоб краще відобразити обрис конкретної букви. Є ще один варіант цієї вправи: дитина кладе перед собою кілька табличок з шорсткими літерами і закриває очі (або зав’язує їх хусткою). Вона обмацує букви-шершавчики на табличках і намагається вгадати, як вони називаються. Контроль здійснюють хтось із дітей або вчитель.

Вправа 9. Письмо на манці.

Поставте перед дитиною коробку з шершавчиками і пласку тацю з розсипаною, по ній, манкою. Спочатку вона обводить двома пальцями шершавчик на дощечці. Потім робить цими ж пальцями той же рух, тільки на таці з манкою. Крізь манку проявиться зображення літери. Рух можна повторювати знову і знову, струшуючи манку після кожного напису. Ту ж саму вправу можна виконати за допомогою палички, обвівши нею спочатку букву-шершавчик, а потім провівши, обриси літери, по манці.

Вправа 10. Склади слово.

Перед дитиною стоїть коробка з блакитними і рожевими картками, на яких написані пари букв. На кожній по дві букви, причому одна написана чорним олівцем, інша — червоним. На блакитному тлі — голосні, на рожевому — приголосні. Пари букв для карток Б-П, В-Ф, Г-К, Д-Т, Ж-З, 3-С, К-Т, С-Т, С-Ц, Т-Ц, Ф-Т, Х Г, Ц-Ч, А-Я, И-І, У-Ю, О-Е, Е-Є, І-Й. Малюк виймає з коробки одну за одною картки і придумує слова, що починаються з літер, які на них написані. Він робить це усно, а якщо вміє вже писати, то письмово, наприклад: БАНКА — ПАЛКА, ВАЗА — ФРАЗА, АСТРА — ЯСТРЕБ.

Вправа 11. Склади слово.

Дитині пропонується коробка з двома відділами. В одному відділі лежать картки із зображеннями або (для добре читаючих дітей) з назвами тварин, наприклад: ОСЕЛ, КІШКА, КАЧКА, ПІВЕНЬ. У іншому — картки, на яких написані назви звуків, вимовлених цими тваринами: «иа», «няв», «кря», «кукуріку». Дитина ставить перед собою коробку з матеріалом і викладає перед собою в рядок картки із зображеннями тварин. Потім бере по одній картці з іншого відділу, де записані назви звуків тварин, і об’єднує їх. Наприклад: КАЧКА — кря, КІШКА — няв, ПІВЕНЬ — кукуріку.

Вправа 12. Слова і картинки.

Підготуйте три набори карток: 1-й набір — картки з картинками, 2-й набір — таблички зі словами, що позначають намальоване на картинках, 3-й набір — контрольні картки, де слово і картинки об’єднані. Дитина кладе перед собою конверт з картками. Вона викладає на стіл картинки, а потім підбирає до них таблички зі словами. Контрольні картки допоможуть малюкові самостійно перевірити виконану роботу.

Вправа 13. Читаємо важкі слова.

Приготуйте коробку з дрібними іграшками. На дно коробки покладіть блакитний конверт з табличками, на яких написані слова, що позначають ці іграшки. Слова і предмети підібрані так, що в них міститься одне якесь ускладнення. Приклади труднощів у читанні слів Про — А Д — Т Б — П Г — В В — Ф І — И Ч — Ш ИЙ — ОЙ К — Х Я — Е С — З Т — Ш І — ється —  ЦА Г — до — ИЙ — ОЙ. На всі ці труднощі можна зробити картки або книжечки з картинками (можна вдосконалити, доповнити картки і книжки з попередніх вправ). Наприклад, в першій грі братимуть участь слова, в яких вимовляється е, але пишеться и. Дитина розставляє перед собою предмети з коробочки: олень, крокодил, сова, порося, корова, ворона, мисливець. Потім вона відкриває блакитний конверт і дістає звідти таблички зі словами. Малюк читає ці слова і розкладає таблички до предметів.

Вправа 14. Побудуй речення.

Підготуйте набори різнокольорових карток, на яких на білому тлі написані, письмовим або друкованим шрифтом, різні слова. Врахуйте, що з карток одного кольору необхідно скласти речення. Дитина приносить коробку з картками на стіл, виймає картки і розкладає їх за кольорами. Потім вона читає слова на картках одного кольору і кладе їх одну за одною, щоб слова утворили речення. При цьому не стільки важливий порядок слів, скільки сенс складеного речення.

Вправа 15. Читаємо Толстого. Робимо саморобні книжки: на одній сторінці залишається картинка, а на іншій — розміщуємо речення, взяте з текстів «Абетки» Л. М. Толстого. Дитина читає речення в книжці і розглядає картинку, порівнюючи їх.