Розвивальні ігри-смішинки для малюків

Що робити, коли планується дитяче свято веселим та жвавим, а воно отримується нудним, і ніяк не жвавим? Вам на допомогу прийдуть розвивальні ігри для дітей «Смішинки-веселинки». В них сподобається грати всім- від малюків, до найсерйозніших дорослих, які навіть не були налаштовані на розважально-бешкетливий перебіг сюжету свята!

«Реготун»
Перед початком гри вибирають ведучого, йому в руки дають носову хустинку. Решта дітей встають навколо ведучого.

Ведучий високо підкидає хустинку, гравці повинні почати сміятися. Як тільки хусточка торкнеться підлоги, потрібно різко замовкнути.

Як показує практика, саме в цей момент дуже хочеться розсміятися. А якщо починає сміятися один, то підхоплюють і інші.

«Смішинка»
Всі діти стають в коло, і кожному присвоюється ім’я. Наприклад: Каструлька, Половник, Скалка, Виделка, Ложечка … Ми, щоб нікому не було образливо, називали всіх кухонним приладдям (бо, якщо одного назвеш Половником, а іншого Влучне Око — образ не уникнути).

Завдання ведучого — обходити дітей по черзі і кожному ставити одне питання. Завдання дітей — відповідати на питання одним словом — своїм новим ім’ям. Наприклад:

— Як тебе звати?
— Половник.
— Що ти сьогодні їв?
— Каструльку.

Той, хто буде сміятися — вибуває з гри.

«Дідусеві штанці»
Ця гра схожа на попередню, вона допоможе підтримати веселий настрій. Спочатку діти домовляються про, так зване, кодове слово, тобто універсальну відповідь на будь-яке питання ведучого. Слово або пару слів потрібно вибирати посмішніші. Наприклад, домовилися, що кодовими словами будуть «дідусеві штанці».

У цій грі утриматися від сміху вже складніше.
Отже, ведучий питає:

— Яка твоя улюблена іграшка?
— Дідусеві штанці!
— Що лежить у тебе в тарілці?
— Дідусеві штанці!

І знову з гри вибуває той, хто розсміявся.

Найсерйознішоїму гравцеві (який найдовше протримався і не розсміявся) присуджується приз.

«Ха-ха і хі-хі»
Мами і тата, почувши з дитячої кімнати веселий сміх, завітали до дітлахів. І вони їх запросили брати участь в наступній грі.

Умови досить прості: перший гравець голосно говорить «ха», другий «хі» і так по колу. Коли черга знову доходить до першого гравця, він говорить «ха-ха», другий гравець «хі-хі». І так з кожним колом додається по одному стилю «ха» і «хі». Чим більше повторень, тим швидше темп гри.

Через деякий час гра перетворюється в загальний веселий сміх і разом з «ха-ха» і «хі-хі», чується «хо-хо», «хе-хе» та інші веселі звуки.

«Не сміятися!»
Уже з назви зрозуміло, що головна мета гри — не розсміятися. Ведучий дає завдання, а гравці виконують. Кожне завдання — це певний рух.

Наприклад:

— Взяти за вухо сусіда праворуч
— Трохи відтягнути вуха сусіда зліва
— Злегка потягнути себе за ніс
— Покрутити пальчиком біля скроні сусіда зліва
— Зробити «ріжки» сусідові справа

Навіть стійкі гравці через деякий час не витримують і починають реготати.

«Розсміши сусіда»
Цю гру підказала наша гостя — дівчинка. Виявилося, що це улюблена розвага багатьох школярів, вони грають в цю гру на перерві.

Мета гри — розсмішити сусіда. При цьому не можна доторкатися до нього руками, лоскотати. Можна тільки гримаснічати і розповідати смішні історії.

Це завдання виявилося для деяких дітлахів складним, їх партнери ніяк не хотіли сміятися, тому довелося допомогти (згадати анекдот, вигадати на ходу веселу історію).

«Дикі люди»
Діти засиділися на місці, і відчувається, що потрібно провести якусь веселу рухливу гру.

Всі встають в лінію і розучують кілька нескладних вправ:

— Встали прямо, руки в боки
— Підняли руки вгору
— Опустили руки, підняли ліву ногу
— Ліву ногу опустили, підняли праву
— Сплеснули і підстрибнули

Спочатку потренувалися, у всіх виходить чудово. Тепер ведучий пропонує малюкам повторити ці ж вправи під музику і включається дуже-дуже швидка мелодія. Звичайно, діти починають плутатися в рухах, але  гра все рівно продовжується .

Розім`ялися? Ну тепер можна перейти і до більш спокійної гри:

«Намалюй монстра»
Це гра-малювання. Кожному гравцеві дають аркуш паперу, олівець, а потім зав’язують очі. Ведучий називає якийсь предмет або живу істоту, і всі гравці починають малювати. Навіть якщо хтось закінчив малюнок, він не знімає пов’язку до тих пір, поки не закінчить малювати останній учасник.

Потім гравці по команді ведучого знімають пов’язки з очей і милуються своїми шедеврами. Нічого страшного, що замість кота у когось вийде монстр, адже тут зовсім не обов’язково в точності зобразити предмет.

Гравцеві, у якого отримався найбезглуздіший малюнок, можна вручити невеликий приз.