Методичні рекомендації для роботи з дітьми з розладами спектру аутизму (продовження)

Для того, щоб діти з аутизмом швидше звикли до нового режиму рекомендується вводити правила поведінки на уроці. Для початку, необхідно ввести загальні правила для всього класу. Для цього треба продумати, які правила вводити. Правил не повинно бути багато. Це мають бути тільки актуальні на даний період часу правила. Важливо продумати формулювання кожного правила. Фраза повинна бути короткою, всі слова в ній повинні бути зрозумілі. Бажано не використовувати в формулюваннях частку НЕ. Правило повинне показувати «як потрібно себе поводити». І, звичайно ж, це правило має спиратися на візуальну підтримку.

Соціальний розвиток, засвоєння правил поведінки так само має відбуватися за допомогою візуалізованих правил, які для дитини з аутизмом набувають значення сталого, незмінного, надійного «закону» і стають справжньою опорою, орієнтиром серед незрозумілого і лякливого навколишнього світу.

Це правила, пов’язані із засвоєнням вимог до учня в школі, наприклад: коли триває урок, дитина має бути в класі і не виходити, а коли перерва – можна вийти з класу. Йде урок – всі бачать картку, де є знак заборони – перекреслений малюнок. Перерва – відкрито малюнок, за яким зрозуміло, що можна вийти – зображено вільний рух людини до дверей.

Такі картки варто використовувати тоді, коли у цьому є потреба.

Візуалізовані правила варто застосовувати і тоді, коли є намір привчити дитину з розладами аутичного спектра до порядку і самодисципліни, наприклад: викладати речі з шкільного рюкзака на парту, або ставити книгу на поличку. Опора на картки з правилами необхідна доти, доки дитини не почне всі необхідні дії робити самостійно. І це буде означати, що вона усвідомила, що, де, коли і як треба робити.

Візуальна підтримка – це будь-які наочні предмети, які сприяють комунікації або надають інформацію.

Приклад візуальних правил

Багатьом дітям з аутизмом необхідно знати, що відбувається в даний момент, і що буде відбуватися далі. Вони важко справляються зі змінами, а несподівані події та скасування будь-яких заходів є стресогенними для них. Вони відчувають труднощі в самоорганізації і можуть переживати надмірне занепокоєння, зіткнувшись з невідомим. Дитина, що бачить перед собою розпорядок дня в школі у вигляді картинок або слів, відчуває себе набагато спокійніше, тому що починає розуміти і передбачати те, що відбуватиметься. Це знижує тривожність дітей з аутизмом, підвищує їх увагу та мотивацію, а також перешкоджає розвитку залежності від дорослого, позитивно впливаючи на становлення довільної самостійності дитини.

Так само опрацьовують правила „Спочатку – Потім”. На планшетці можуть бути намальовані два слова, під якими розміщують відповідні малюнки, щоб у дитини формувалося уявлення про необхідну послідовність і передбачення подій.

Картка для засвоєння правила „Спочатку – потім” (місця на липучках підготовлено для карток, які будуть регулювати поведінку і дії дитини) 

Засвоєне правило „Спочатку-Потім” уможливлює усвідомлення дитиною з аутизмом певної послідовності подій, а також сприяє прийняттю нею необхідності виконати певне завдання задля того, щоб потім долучитися до бажаної діяльності. Таким чином, візуальні інструменти надають інформацію, позитивно впливають на процес запам’ятання і сприяють організації мислення.

Найважливішим складником організаційно-смислових ресурсів є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них): Такий розклад містить необхідну для дитини інформацію, а саме – які заняття будуть проводитися і в якій послідовності. Може бути розклад подій на тиждень, розклад одного дня, структура одного заняття, алгоритм певної дії. Ціль розкладу – активізувати дитину до виконання певної послідовності дій.

Дитина має гарно його бачити. За допомогою розкладу можуть бути спеціально опрацьовані кроки щодо підготовки до навчального дня, до уроку (заняття), якщо необхідно, складено наочну схему організації робочого простору, набору необхідних навчальних матеріалів, послідовність підготовчих дій. Дитині з аутизмом легше подивитися на розклад і приготувати потрібні предмети до наступного уроку (іноді за допомогою педагога супроводу, ніж слухати вербальну інструкцію вчителя про те, яким буде наступний урок і що, наприклад, треба залишити на парті. Асистент вчителя може допомогти дитині і на уроці – розміткою парти, сторінки, наочним зазначенням напряму руху, включенням до завдання моментів, коли сам навчальний матеріал організовує певну дію дитини.

Розклад несе в собі не тільки організаційні, але й змістовні компоненти.

Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.

Візуалізований розклад важливий для дітей з аутизмом тому, що він дає змогу:

— долати складнощі, пов’язані із загальною дезадаптованістю дитини з РАС та її нездатністю організовувати свій час;

— розуміти вимоги вчителя;

— знизити рівень тривожності (завдяки передбачуваності подій), а отже, частоту поведінкових проблем;

— прояснити, який вид діяльності відбувається в певний період часу, а також готує дітей до можливих змін;

— зосереджуватися на актуальній інформації, виокремлювати важливу інформацію від несуттєвої;

— самостійно перейти дитині від одного виду діяльності до іншого, з однієї зони в іншу, повідомляючи, куди їй необхідно прямувати після закінчення певної роботи.

На думку Тетяни Скрипник, використовувати розклад варто в усіх приміщеннях навчального закладу, при цьому кожний з педагогів привчає аутичну дитину зважати на розклад і поступово керуватися його орієнтирами. Зважаючи на таке базове порушення аутизму, як брак соціальних функцій, в кожному розкладі мають бути завдання на прояви тих чи інших форм соціальної взаємодії (наприклад: звернутися з проханням до дорослої людини, щоб отримати необхідний маркер, або показати завершену роботу вихователю / вчителю / мамі для схвалення ними). З набуттям дітьми більшої самостійності, рівень структурування простору варто поступово знижувати.

Формат подання всієї пізнавальної та навчальної інформації для дитини з аутизмом теж треба здійснювати з опорою на візуальну підтримку. Так, на перших порах перед самою дитиною має знаходитися аркуш, на якому представлено за допомогою продуманих позначок (фотографій, піктограм, малюнків, слів) послідовні операції, з яких складається завдання. Завдання для тих дітей, хто читає, варто дублювати і давати у графічному вигляді, а не тільки на словах, як для інших дітей.

Приклади розташованих в класі графіків персонально для кожної дитини

Якщо в процесі роботи вчитель (вихователь) стикається з необхідністю внесення змін у розклад, він має передбачати заздалегідь і завжди мати при собі підготовлені картки, картинки або фотографії, які буде символізувати подібні зміни.

На уроці варто, не просто використовувати візуальні підказки (картки, схеми, або графіки), але й навчити дітей, самостійно ними користуватися. Так як серед дітей з розладами аутичного спектра часто зустрічаються такі, чиє розуміння прочитаного тексту на порядок вище, ніж розуміння усної інформації, необхідно використовувати письмову інструкцію, дублюючи її на дошці або на індивідуальній картці.

Труднощі розуміння мовлення і утримання інструкції обумовлюють необхідність поетапного роз’яснення завдання з опорою на візуальні стимули. Після прочитання складного завдання, вчителю необхідно:

— розділити завдання на етапи;

— прописати на дошці або картці алгоритм діяльності;

— дати інструкцію до виконання етапу у спрощеному вигляді.

Для кращого розуміння прочитаного необхідно додаткове виділення ключових слів у питанні, завданні, інструкції. Так, дитині важливо чітко усвідомлювати, що вона має дізнатися з прочитаного тексту, на що звернути увагу, при цьому доцільно поступово навчити самостійно виокремлювати (олівцем, спеціальною позначкою) важливу інформацію в параграфі.

Послідовність операцій теж повинна бути представлена дитині наочно, у вигляді схеми або піктограми. Важливо, щоб педагог допоміг дитині виконати нове завдання і створити у неї враження успіху, переконання, що це вона вже може робити. Лише після цього починається навчання умінню як  вдосконаленню того, що дитина вже може робити.

Іншим способом є схема роботи, яка допомагає учням організувати кожен певний вид діяльності, яким вони займаються. Схеми роботи особливо важливі, якщо ті, що вчаться, з порушеннями спектру аутизму повинні навчитися працювати без допомоги дорослих або прямого нагляду.

Схеми роботи можуть також використовуватися для полегшення групових і парних видів навчальної діяльності.

Індивідуальні схеми роботи несуть учням чотири види інформації:

  1. Яку роботу вони повинні зробити.
  2. Як багато роботи (або скільки завдань) потрібно зробити за певний час.
  3. Як визначити, наскільки вони просуваються у своїй роботі і коли вони закінчують.
  4. Що відбувається після завершення роботи.

Схеми роботи представлені візуально на зрозумілому для кожного учня рівні і застосовуються регулярно до тих пір, поки, учні не почнуть використовувати їх самостійно у всілякій обстановці.

Написана схема роботи може бути корисна для учнів, що уміють читати і розуміють письмову мову, при цьому кожне завдання має бути чітко позначене. Учень знатиме, що робити, орієнтуючись по тому, що написане в системі роботи і відповідає позначенням в його роботі. Він знатиме обсяг роботи по кількості пунктів, записаних у схемі роботи для певного періоду часу. Він також знатиме, що завдання виконане, коли кожна письмова вказівка буде виконана і викреслена. Також там знаходитиметься письмове пояснення того, що станеться після виконання завдання.

Письмові схеми роботи використовують для учнів, які можуть читати і розуміти мову; картинки, символи, числа, кольори або предмети можуть передавати ту ж інформацію для дітей, які не читають.

Учні такого рівня можуть мати схеми роботи, що складаються з різних кольорів, розташованих на аркуші зверху вниз. Кожен колір відповідатиме кольору, яким позначено завдання. Учні знатимуть, яке завдання виконувати, зіставляючи кольори в схемі роботи з роботою, позначеною таким же кольором. Також він знатиме, скільки зроблено по кількості кольорових кіл від верху аркуша до низу. Якщо там буде три круги, це означатиме, що потрібно виконати три завдання за час роботи. Учні також знатимуть, що робота завершена, коли всі три кола витягуватимуть з схеми роботи.

Результатом для учнів після успішно завершеного завдання може бути картинка внизу схеми роботи, яка вказує, що робити далі. Картинка може показувати роботу за комп’ютером або область в класі для малювання, і дитя знатиме, куди йому йти після закінчення роботи.

Схеми роботи допомагають організувати специфічні види роботи. Вони забезпечують зрозумілий, організований і ефективний спосіб виконання певних завдань.

Таким чином, використання візуальної підтримки дає змогу дитині передбачати все, що відбувається у навколишньому середовищі; рівень стресу і недоречної поведінки у неї понижується, а здатність до адаптації підвищується.

У повсякденному житті, перебуваючи у дошкільному закладі, з батьками, аутична дитина, так як,  і звичайна, мимовільно звертає увагу на назви продуктів, магазинів, мультфільмів, реклам. Коли ж ми починаємо знайомити дитину з буквами алфавіту, деякі діти вже знають назви і написання окремих букв.

Але при схильності до стереотипів і аутостимуляцій дитина з аутизмом відтворює лише значущий для неї набір літер (імена, реклами, оскільки ці діти мають добре розвинену зорову пам’ять). Спроба привернути увагу дитини до вивчення нових букв з допомогою букваря як правило викликає у дитини тривожність, страх, відмову вивчати букви.

Традиційний буквар охоплює достатньо велике коло пізнавальних тем, зрозумілих і цікавих звичайній дитині (овочі, фрукти, посуд, тварини і т.д.). Проте навіть при вдалому поєднанні мовленнєвого і наочного матеріалу буквар не завжди зацікавлює аутичну дитину.

Оскільки розвиток мовлення аутичної дитини залежить від оволодіння читанням, тому звернемо увагу на те, як же навчити аутичну дитину читати. Найкращим методом для аутичної дитини є методика глобального читання

Навчання глобальному читанню дозволяє розвивати імпресивне мовлення і мислення дитини до оволодіння вимовлянням. Глобальне читання розвиває зорову увагу і пам’ять.

Сутність глобального читання полягає в тому, що дитина може навчитися впізнавати написані слова цілком, не вичленовуючи окремих букв. Для того на картонних картках друкованими буквами пишуться слова. При цьому слід використовувати картон білого кольору, а шрифт чорний. Висота букв – від 2 до 5 сантиметрів.

При навчанні глобальному читанню необхідно пропонувати відомі дитині предмети, дії, явища. Вводити даний тип читання можна не раніше, ніж учень зможе співвіднести предмет і його зображення, підбирати парні предмети або картинки. На перших етапах можна пропонувати такі види робіт:

  1. Читання енграм (імена близьких, клички домашніх тварин). Зручно використовувати сімейний фотоальбом як дидактичний матеріал, забезпечивши його відповідними друкованими надписами. На окремих картках надписи дублюються. Дитина вчиться підбирати однакові слова, потім надписи до фотокарточок або малюнків в альбомі закриваються. Від учнів вимагається по пам’яті «взнати» необхідний надпис на картці і покласти його до малюнка. Закрите слово відкривається і співставляється з вибраним надписом.
  2. Читання слів. Підбираються картинки за всіма основними лексичними темами (іграшки, посуд, меблі, транспорт, домашні і дикі тварини, птахи, комахи, овочі, фрукти, одяг, продукти, квіти) і забезпечуються надписами. Добре почати з теми «Іграшки». Спочатку беремо дві таблички з різними по написанню словами, наприклад «лялька» і «м’яч». Не можна брати слова, схожі за написанням, наприклад «Маша», «машина». Таблички до іграшок або до картинок ми починаємо підкладати самі, кажучи, що на них написано. Потім пропонуємо дитині покласти табличку до потрібного зображення або іграшки самостійно. Після запам’ятовування двох табличок починаємо поступово додавати наступні. Порядок введення нових лексичних тем довільний, так як в основному ми орієнтуємося на інтереси дитини.

Розуміння письмових інструкцій. Складаються речення, у яких використовуються різні іменники і одне й те ж дієслово.

Тематика:

— Схема тіла («Покажи ніс», «Покажи очі», «Покажи руки» і т.д. − тут зручно працювати перед дзеркалом);

— План кімнати («Підійди до дверей», «Підійди до вікна», «Підійди до шафи» і т. д.).

 

  1. Читання речень. Складаються речення до серії сюжетних картинок, на яких одна діюча особа виконує різні дії.

Методика зорієнтована, в більшій мірі, на моментальне зорове сприйняття і мимовільне зорове запам’ятовування, яке достатньо розвинуте у дітей з аутизмом. Дитина запам’ятовує слово як цілісне зображення, більше того, вона запам’ятовує і графічний малюнок букв.

Коли використовуємо «глобальне читання» важливо сформувати у дитини певну послідовність дій:

1) вибрати з ряду картинок ту, яку називає дорослий;

2) правильно підкласти до картинки слово, яке її позначає;

3) рукою, складеною в показовому жесті, показати на картинку і на слово і прочитати його;

4) забрати картинку і слово у конверт.

Глобальне читання дозволяє з’ясувати, наскільки невербальна дитина розуміє звернене мовлення, дозволяє їй подолати негативне ставлення до занять, дає впевненість у собі.

Таким чином, у процесі навчання та виховання дітей з аутизмом спеціально організоване, раціонально структуроване освітнє середовище виступає, по-перше, як джерело різноманітного культурного досвіду і умов, що забезпечують його успішне присвоєння, а по-друге, – як один з провідних засобів профілактики небажаних наслідків впливу розладів розвитку на життєдіяльність дитини та забезпечення корекційно-педагогічного ефекту.

Учителю важливо пам’ятати, що весь навчальний матеріал для дитини з аутизмом має підкріплюватися візуальним рядом, що відображає чіткий алгоритм дій, а так само – виконанням практичних завдань. Так, візуальні інструменти надають інформацію, позитивно впливають на процес запам’ятання і сприяють організації мислення.