Корисні поради батькам

Чи часто бувають у Вас такі моменти, коли Ви задумуєтеся » а чи правильно я роблю?», » Можливо, зараз, в даній ситуації я вчинила не так, як слід?», » чому моя дитина мені не довіряє?» » Чому на мої питання, «Як твої справи, сину?», відмахується від мене, задовільніяючись короткою фразою » все добре!» ?» Де ж ми втрачаємо ті дорогоцінні моменти довіри по-між нашими дітьми та нами? Чому настає такий час, коли наші діти припиняють нам розповідати все важливе для них, потаємне? Чому не бачать в нас заступника, порадника, друга та найголовнішу людину в їхньому житті? Чому біжать зі своїми проблемами, таємницями, сумнівами, за порадами до сторонніх людей, навіть не припускаючи у власних думках такого варіанту, як підійти, з цим усім, до нас? Чому так? Де ми втратили? Хто винен? Можливо, нарешті, прийшов час зазирнути в свої, власні, глибини, поглянути на себе з боку і замислитися над тим, що це не дитина у нас така «погана», а ми самі її від себе відвернули, власними діями, вчинками, словами, відстороненими холодними фразами,такими як » відстань», » у мене немає часу» «пізніше, зараз не до тебе» «ти говориш казна що» і т.д., лайкою та критикою без похвали, підтримки, власною різкістю.Можливо, ще не все втрачено і ще можна повернути найцінніше на світі- повагу та довіру власної дитини, її любов до Вас, беззаперечну, безсумнівну, без побоювань та острахів; щиру та відкриту… Тоді, зверніть, будь ласка, увагу на поради про поведінку та спілкування з дітьми:

1. Порада найголовніша — хвалимо на людях, лаємо наодинці!

2. Теж важливо — лаємо не дитину, а її вчинки!

3. Не «нападаємо» на дитину всією сім’єю!

4. Не жаліємо тут же, якщо вилаяв батько, тримаємо нейтралітет … хоча б деякий час.

5. Радьтеся з дитиною з питань, що стосуються вашої сім’ї: що приготувати на обід, як краще провести вихідні, які меблі купити в будинок і т.д.

6. Створіть у сім’ї традицію успішних переговорів. Запитайте свою дитину, що вона відчуває, коли бере участь в ухваленні рішення нарівні з дорослими.

7. Давайте будемо говорити нашим дітям про те, як ми їх любимо!

8. Розділіть, для себе, в першу чергу, ставлення до своєї дитини і до її вчинків.

9. Поговоріть з нею про її реальні досягнення і про почуття, які у неї виникали під час процесу і при отриманні результату.

10. Частіше хваліть свою дитину за кожну дрібницю, пояснюючи, за що ви її хвалите. Давайте їй приємні визначення, що закріплюють хорошу поведінку: «старанний учень», «творчий хлопчик», «охайна дівчинка», «наполеглива людина» і т.д.

11. Якщо Ваша дитина на Вас образилася, попросіть у неї вибачення і скажіть про те, як сильно Ви її любите. Батько, здатний вибачитися перед дитиною, викликає у неї повагу, і відносини стають ближчими і щирішими.

12. Важливо, щоб дитина вміла гроші рахувати, витрачати, економити, отримувати задоволення від покупок, ставитися відповідально до сімейних грошей, поважати працю і тих, хто трудиться. І тоді, коли вона виросте — навчиться заробляти гроші і забезпечувати свою сім’ю.

13. Будьте відветрими з власною дитиною, не лукавте, не грайте ніякі ролі; будьте самі собою. Дитина, як лакмусовий папірець — все вбирає в себе, відчуває та розуміє.

14. Не вимагайте від дитини те, чого самі не виконуєте. Слідкуйте за власними діями, емоціями, словами, вчинками та поведінкою,  бо дитина — дзеркало,вона відображує все в собі, що бачить перед собою. У Вашого малюка, окрім досвіду з Вашої сім`ї, іншого немає.

15. Якщо Ваша дитина довірила Вам якусь власну таємницю, навіть мізерну, не варту Вашої увагу, на Вашу думку, не висміюйте її, не розповідайте її нікому. Наступного разу, в такому випадку, може й не бути і Ваша дитини зі своїми таємницями піде до когось іншого…

16. Якщо Ваша дитина звернулася до Вас з проханням, чи, просто, хоче поговорити, пообійматися, а Ви, в цей час цього не бажаєте — пересильте себе, відкладіть всі на світі справи- бо немає на світі нічого ціннішого за такі моменти. Цей втрачений час, вже не повернеш…