Дислексія і дисграфія

Чи можна ефективно допомогти дітям з дислексією і дисграфією? .. Хто здатний навчити дитину читати і писати? Мамі і татові навряд чи це вдасться, потрібна допомога фахівця — кваліфікованого логопеда. З початком навчання в школі у деяких дітей раптом виявляються труднощі з читанням і письмом. Діти виявляються не в ладах з українською мовою, хоча добре справляються з математикою та іншими предметами, де, здавалося б, потрібно більше кмітливості.

Стійке порушення читання психоневрологи називають дислексією, письма — дисграфія. Нерідко обидва види розладів спостерігаються у однієї і тієї ж дитини, при цьому ознак відставання в розумовому розвитку у неї ніхто не знаходить.

Сашко, 11 років, в дошкільному віці відрізнявся руховим розгальмуванням, непосидючістю, упертістю. Трохи пізніше встановлених термінів почав говорити (окремі слова — в 1 рік і 3 місяці, фразова мова — в 2,5 року). У 9-місячному віці серйозно отруївся ліками бабусі, довго лежав у лікарні.

До школи, на думку батьків, був підготовлений, і для мами повною несподіванкою виявилося повідомлення вчительки про грубі помилки при письмі, які допускав Сашко, і його погане читання. З математикою справи йшли краще. Зараз хлопчик у 4-му класі, нерідко тікає з уроків української мови, став брехливим, тягнеться до поганих хлопців. Розмірковуючи про низьку успішність Сашка, вчителька припустила наявність у нього затримки розвитку.

Проведене в клініці обстеження показало, що розумовий розвиток дитини відповідає віковій нормі. З завданнями, які вимагають осмислення, розуміння прихованого сенсу оповідання чи узагальнення понять, хлопчик справляється успішно.

Логопед звернув увагу на повільне читання з безліччю помилок. Сашко не зміг прочитати текст з пропусками окремих складів. Пише хлопчик вкрай недбало, графічні навички (почерк) сформовані в нього недостатньо. Він допускає багато помилок: слова пише разом чи помилково відділяє певні літери. Спостерігаються постійні заміни букв по фонетичним і графічним ознакам. Хлопчик замінює близькі за звучанням звуки ( «З» і «С», «Ж» — »Ш») або схожі по зображенню букви ( «П» — «Т», «Б» — »В» і ін.).

Сашкові був прописаний курс ліків. З ним постійно займався логопед. І через два місяці у хлопчика істотно покращилося письмо, він почав швидше читати  і з меншою кількістю помилок.

Дислексія

Дислексія зустрічається у хлопчиків в 3-4 разів частіше, ніж у дівчаток. Близько 5-8 відсотків школярів страждають на дислексію. Існує генетична схильність до наявності цієї вади, так як цей розлад спостерігається у декількох членів в окремих сім’ях. Порушення читання частіше стає очевидним до 2-го класу. Іноді дислексія з часом компенсується, але в ряді випадків залишається і в більш старшому віці.

Діти з дислексією припускаються помилок при читанні: пропускають звуки, додають непотрібні, спотворюють звучання слів, швидкість читання у них невисока, діти міняють букви місцями, іноді пропускають початкові склади слів … Часто страждає здатність чітко сприймати на слух певні звуки і використовувати їх в своїй вимові, при читанні і письмі. Порушується при цьому можливість розрізнення близьких звуків: «Б-П», «Д-Т», «Х-Г», «С-З», «Ж-Ш». Тому такі діти дуже неохоче виконують завдання з мови: переказ, читання, розповідь — всі ці види робіт їм не даються.

Бути пильними і запідозрити, що з вимовою дитини не все гаразд, батьки повинні при таких помилках.

Малюк взаємозамінює звуки.

Одна справа, якщо замість слова «шапка» він говорить «ФАПКА» або якось по-іншому спотворює слово, — це лише невміння вимовляти звук «ш». І зовсім інша, якщо він не тільки говорить «сапа» замість «шапка», але і «Шобак» ЗАМІСТЬ «собака». Значить, він не чує, не розрізняє звуки «з» і «ш», а тому взаємозамінює їх.

Такі помилки самі собою не виправляються. Тому не чекайте, коли малюк підросте, і навіть якщо йому два роки, і він тільки заговорив, ведіть його до логопеда.

Дитина ковтає склади або, навпаки, додає зайві.

І в два і навіть в три роки йому дозволяється перекручувати слова майже до невпізнання, але і в «авторській версії» слово має складатися з правильної кількості складів.

Та ж «шапка» може бути «Шак», «сапа», «пак», але не «ШАП» або «шапака».

Діти можуть опускати або додавати приголосні, але не голосні. Адже голосні — це основа слова, та ж ритміка. І порушення складової структури — сигнал, що дитина не чує ритму слова. Хоча при нормальному розвитку цієї функції формується до двох-двох з половиною років.

Дитині більше трьох з половиною років, але вона говорить мляво, як би пережовуючи слова. І в цьому випадку доведеться звертатися до логопеда за спеціальними вправами.

Точно так же, як якщо він говорить в ніс. Такий «прононс» не завжди пов’язаний із збільшеними аденоїдами. Поставте ложку або дзеркальце до носа дитини, і нехай він що-небудь скаже. Від дихання дзеркальце може злегка запотіти, але якщо воно запітніє сильно, значить, струмінь повітря йде через ніс,але  наша мова передбачає ротове дихання, крім вимови звуків «м», «н».

До п’яти років дитина повинна вміти правильно узгоджувати слова в роді і числі, а не пізніше шести років — і в відмінку. Вона повинна вміти утворювати і видозмінювати слова, складати речення, правильно користуватися прийменниками і не плутати їх.