Цитати з книги «Діти пишуть Богові»

Великий гуманіст і педагог Януш Корчак закликав дорослих піднятися до духовного світу дитини, а не спускатися до нього. Адже сприйняття світу дітьми і дитяча емоційність відрізняються своєрідною тонкістю і безпосередністю.

Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, вони нелицемірні та чесні, у них власні критерії — вони на «ти» з вічністю. Саме тому вирішили провести експеримент:

Дітям від 6 до 10 років поставили запитання «Що б ви хотіли попросити у Бога?» І «Що б ви хотіли розповісти Богу?»

Їх відповіді виявилися неймовірно глибокими — веселими, сумними, зворушливими, відчайдушними і живими. Діти розуміли, що звертаються не до батьків або вчителів, а до когось всесильного і все розуміючого, тому відповідали вкрай щиро і довірливо.

Відповіді зібрані в книзі Михайла Димова «Діти пишуть Богові». Вона поза віком, так як звернена перш за все до душі людини. Над думками дітей можна посміятися, від них здригнутися або навіть розплакатися. І якщо це трапиться — у нас ще не все втрачено:

«Як Ти на небі живеш? Чи все у Тебе є? Може, що треба? »
Зіна, 3 кл.
«Люди так страждають на Землі, невже в Твоєму пеклі ще гірше?»
Радик, 4 кл.
«Я Тебе, звичайно, люблю, але маму і тата більше. Це нічого?»
Зоя, 3 кл.
«Можна мені не вмирати, а?»
Юля, 1 кл.
«А коли мама мені купує щось смачненьке, це Ти їй підказуєш?»
Галя, 1 кл.
«Чому навесні, коли ввечері Ти вмикаєш на небі зірки і дмухаєш на Землю теплим вітром і навколо тихо-тихо, мені іноді хочеться плакати?»
Наташа, 2 кл.
«Як це: на все воля Божа ?! І на літо, і на мамину хворобу, і на війну? »
Марат, 2 кл.
«Скільки Тобі років, Господи?»
Валя, 2 кл.
«У католиків один Бог, у масульман — інший, у іудеїв — третій, у лютеран — четвертий, у православних — п’ятий. Та скільки ж вас там? »
Ігор, 4 кл.
«А коли на Землі стріляють, Ти що, не чуєш, Господи?»
Валера, 2 кл.
«У Тебе є розум чи Ти весь перебуваєш з душі?»
Женя, 3 кл.
«Але ж першими почали народжувати чоловіки — згадай ребро Адама і Єву. Чим Тобі не сподобалося це і ти звалив таку працю на жінок? »
Зоя, 4 кл.
«Ти пишеш в Біблії, що спочатку було слово. Яке? »
Руслан, 1 кл.
«Значить, якщо я правильно зрозумів еволюцію, Ти створив Адама і Єву, а наступна людина походить від мавпи?»
Сергій, 3 кл.
«Господи, а взагалі-то Ти є?»
Олександр, 2 кл.
«Що можна зробити в житті, щоб мама мене не била?»
Льоня, 2 кл.
«Може, я можу Тобі чимось допомогти?»
Світлана, 2 кл.
«А що було спочатку, Адам і Єва чи динозаври?»
Яна, 4 кл.
«Чому мене так і тягне витворяти щось погане? Це Ти мене випробовуєш? »
Паша, 3 кл.
«Чому все так дорого?»
Льова, 3 кл.
«Знаєш, як соромно бути ні за що бідним?»
Іраклій, 4 кл.
«Господи, давай дружити?»
Федя, 1 кл.
«На Землі стільки бід і страждань, щоб людям не жаль було помирати?»
Ігор, 4 кл.
«Як мені жити, щоб всі на світі були щасливими?»
Ліза, 2 кл.
«Навіщо Ти створив цей світ, Ти що, не розумів, що буде така заморочка?»
Марина, 4 кл.
«Чому у нас дома таке собаче життя, що жодна кішка не приживається?»
Андрій, 4 кл.
«У різних книгах Тебе описують по-різному. Де б отримати Твою фотокартку? Хоч допотопну? »
Рая, 3 кл.
«Чому, коли когось скривдиш, настрій псується, а коли когось прощаєш, стає радісно?»
Алла, 3 кл.
«Правда, що до Тебе люди були мавпами?»
Сергій, 4 кл.
«А атеїсти у тебе що-небудь просять?»
Ояр, 3 кл.
«Скільки разів я буду помилятися в любові? Три рази вже є ».
Юра, 2 кл.
«За що ми старіємо?»
Ілля, 3 кл.
«Чому багато людей такі несонячні?»
Аріна, 3 кл.
«Чому життя даєш Ти, а відняти її може будь-хто?»
Роман, 3 кл.
«Якщо у мене щось болить, це означає, що Ти на мене сердишся?»
Гога, 4 кл.
«Чому, коли тато приходить з роботи, в будинку відразу настає темрява?»
Артем, 3 кл.
«Чому, коли любиш, все подобається, навіть яєчня?»
Стьопа, 2 кл.
«Хіба щастя належить не всім людям?»
Аркадій, 3 кл.
«В якому вигляді Ти живеш?»
Ерік, 4 кл.
«Ввімкни, будь ласка, сонце, а то у нас вдома відключили опалення і бабусі холодно».
Рая, 3 кл.
«Дорогий Боже, прошу Тебе, зроби так, щоб, починаючи від бабусі і закінчуючи слонами, всі були щасливі, ситі і взуті».
Тоня, 2 кл.
«Допоможи мені, будь ласка, добре вчитися в школі все життя».
Вірочка, 1 кл.
«У мене недавно вкрали тридцять п’ять рублів. Зроби так, щоб той, хто їх вкрав, втратив їх, а я б знайшов. Він, звичайно, завиє, поскаржиться Тобі на свою долю, і ми будемо знати, хто злодій. А потім ми з Тобою йому вріжемо за гріх ».
Олег, 4 кл.
«Зроби, щоб у мене був хороший почерк, тоді я напишу нормально контрольну, та й Тобі ж легше читати мої листи».
Соня, 2 кл.
«Хочу, щоб весь світ жив дружно. Та не воював. Я не хочу війни. Ну, гаразд, перейдемо на краще. Я хочу бути багатим. Амінь ».
Стьопа, 4 кл.
«Пошли мені, милий Боже, кішечку. І щоб всі називали її кіт Вася ».
Неллі, 3 кл.
«Прошу Тебе, Боженька, зроби так, щоб мама ніколи не їла таблетки».
Люся, 3 кл.
«Хочу, щоб був мир на Землі, хочу, щоб усім було добре, хочу, щоб я перейшов до третього класу, хочу швидкісний велосипед і в туалет».
Едік, 2 кл.
«Я довго думала, що попросити у Тебе. Може, собаку? Потім вирішила, навіщо Тебе непокоїти через дрібниці. Треба попросити щось дуже важливе. Так ось, хочу, щоб мама приходила з роботи завжди весела і добра ».
Катя, 2 кл.
«Хочу, щоб у молодості я жила добре і щасливо, а в старості можна тільки щасливо».
Віра, 3 кл.
«Покажи мені тихесенько хоч одного ангела».
Рая, 2 кл.
«Нехай на Землі ніхто ніколи не плаче».
Ася, 1 кл.
«Нехай мене полюбить та, хто мені подобається, а я за це на ній надовго одружуся».
Вася, 2 кл.
«Зроби так, щоб на Землі зламалася вся зброя».
Костя, 4 кл.
«Я б хотів багато днів без сліз».
Костя, 2 кл.
«Кажуть, що людина повертається на землю у вигляді когось. Зроби, будь ласка, так, щоб я повернувся на землю у вигляді моєї собаки, а вона у вигляді мене, і ми знову будемо разом ».
Альоша, 4 кл.
«Давай зустрінемося до смерті».
Юра, 2 кл.
«Зроби, щоб мама і тато помирилися. Боженька, допоможи, я палити кину ».
Юра, 3 кл.
«Не для себе прошу, для людства. Зроби, будь ласка, так, щоб всі на світі жили хоч на 11 років більше, ніж належить ».
Артур, 2 кл.
«Зроби, щоб люди вмирали мирно і щасливо».
Юля, 2 кл.
«Хотіла би потрапити до Тебе додому в гості. На тиждень ».
Олена, 1 кл.
«Нехай люди не вбивають інших людей».
Олег, 1 кл.
«Я б хотіла, щоб мій день народження був не раз на рік, а п’ять. Не через подарунки. Просто більше разів я б бачила тата ».
Ніна, 2 кл.
«Нехай всі, на кого я подивлюся, посміхаються».
Тіма, 2 кл.
«Коли моя собака піде з Землі, візьми її собі. Ти будеш мати справжнього друга. Гуляти виводь її о 7 годині, їсть вона все, не кричи на неї, вона може хапнути ».
Жора, 2 кл.
«Боженька, сотвори так, щоб на небі висвітилися особи бабусі і дідусі і вони посміхнулися мені».
Кіра, 4 кл.
«Нехай всі люди будуть щасливі, тоді вони не злі».
Вася, 4 кл.
«Нехай хорошим буде добре, а поганим — погано».
Віка, 2 кл.
«Зроби з мене супермена. Тільки не кажи, що треба тренуватися, щодня бігати, вранці робити зарядку. Це все я щодня чую від батька ».
Моня, 4 кл.
«Господи, нехай мама буде безсмертною».
Роза, 3 кл.
«Я написав вірші. Вони недосконалі. Я їх нікому не показував, але Тобі, Боженька, покажу. Ось вони:
Дорослі плачуть сльозами. Дорослі плачуть очима.
Маленькі плачуть серцем. Маленькі плачуть життям.
Але якщо дорослий плаче, як маленький,
Значить, він і правда плаче ».
Марік, 4 кл.
«Я з нею два роки ходив в садок, цілих півроку навчався в першому класі, і ось одного разу вона мені заявила:« Ми з тобою різні люди ». Ти уявляєш, я чуть не помер ».
Аркадій, 2 кл.
«Деякі люди, знаєш, живуть на Землі і сонце топчуть».
Аня, 2 кл.
«Ах, якби Ти знав мене раніше. В садку. Зараз я трохи здала ».
Світлана, 2 кл.
«Вчора довідалася геніальну річ. З’явилося кладовище, де ховають людей разом з померлими улюбленими тваринами. Молодець, що підказав людям таку думку ».
Люда, 3 кл.
«Ну ось дивись, ми вчимося, вчимося, а навіщо нам так страждати, якщо ми все одно помремо і знання наші пропадуть».
Федя, 4 кл.
«Як це страшно, якщо може не настати завтра».
Льова, 1 кл.
«Добре Тобі, Господи, з Висоцьким спілкуєшся».
Рудик, 4 кл.
«Боженька, запрошую Тебе на мій день народження, який відбудеться 4 серпня о 14 годині. Чекатиму. Якщо немає грошей, приходь без подарунка ».
Мишко, 2 кл.
«Квіти у Тебе вийшли краще, ніж людина».
Галя, 4 кл.
«Мені здається, Ти забираєш наших талановитих людей завчасно до себе, тому що вони Тобі теж подобаються».
Остап, 3 кл.
«Чи зможеш Ти пробачити мені мої гріхи, якщо ні, то я тоді буду грішити і далі, але вже зі спокійною душею».
Ернст, 4 кл.
«Ти коли-небудь ділив курячу ніжку на шість частин? А ми так обідаємо всією сім’єю ».
Віра, 1 кл.
«Я поганий, але хай кине в мене камінь, хто хороший. Тільки, цур, Ти не жбурляй! »
В’ячеслав, 3 кл.
«Ми Тебе розуміємо краще, ніж дорослі».
Гарік, 2 кл.
«Я ще маленька, вчуся в третьому класі, гріхів поки немає, але збираюся».
Єва, 3 кл.
«Я не хочу в світ дорослих — там все брехня».
Андрій, 4 кл.
«Ну, а тепер Ти б створив людину вдруге?»
Олег, 3 кл.
З книги «Діти пішyт Богy», автор: Михайло Димов